1970-і роки. Андрій Довженко — молода, творча, волелюбна людина, з’ясовує страшну правду — більшість обвинувачених за статтею «антирадянська діяльність» відправляли не до в’язниці, а до психіатричних лікарень спеціального типу, приписуючи їм вигаданий в кабінетах КДБ діагноз — «млявоплинна шизофренія».

Андрій потрапляє у справжнє пекло каральної психіатрії. Перед ним постає непростий вибір — співпрацювати з КДБ і повернутися до сім’ї чи розкрити правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях.